АНАЛІЗ РИЗИКІВ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ІНСТРУКТАЖУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

 
 

АНАЛІЗ РИЗИКІВ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ІНСТРУКТАЖУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ





Проведення інструктажу з охорони праці включає в себе:

- ознайомлення працівників з наявними небезпечними чи шкідливими виробничими чинниками;

- вивчення вимог охорони праці, що містяться в локальних нормативних актах організації, інструкціях з охорони праці, технічної, експлуатаційної документації;

- перевірку навичок застосування безпечних методів і прийомів виконання робіт.

Незважаючи на те, що професійні інструктажі є одним з основних способів запобігання травматизму, аналіз їх проведення показує, що на багатьох підприємствах первинного інструктажу приділяється серйозна увага, а от повторний інструктаж часто проводиться формально. Проведення вступного інструктажу фіксується в журналі реєстрації вступного інструктажу. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі документально оформляються у журналі реєстрації інструктажу на робочому місці. Повнота проведення інструктажу підтверджується підписами працівника, який пройшов інструктаж, і працівників, уповноважених на його проведення.


Процедура повторного інструктажу передбачається діючою на підприємстві системою управління охороною праці, що розробляється відповідно до рекомендацій ГОСТ 12.0.230-2007 «Система стандартов безопасности труда. Системы управлення охраной труда. Обіцие требования», тобто завданням повторного інструктажу на робочому місці є закріплення у добросовісного працівника навичок безпечних прийомів роботи та документальне підтвердження допуску до роботи. У разі якщо у працівника недостатньо знань, то повторний інструктаж проводиться з метою визначення можливості його допуску до роботи, а також для інструктування і подальшої перевірки у нього навичок безпечних прийомів і методів роботи, документального закріплення повноважень, обов’язків і відповідальності сторін трудового процесу
Ряд аварій в потенційно небезпечних галузях промисловості, змушує задуматися про те, що принцип «реагувати і виправляти», що є основним у концепції «техніки безпеки», не відповідає вимогам часу Орієнтування техніки безпеки на джерело небезпеки, нарощування кількості систем безпеки без усунення можливих причин аварій і нещасних випадків, концентрація уваги лише на «вузьких місцях» виробництва довели спеціалістів з охорони праці в положення пожежної команди, гарячково реагувати на кризові ситуації, використовуючи методи проб і помилок. Виходом з положення, є концепція прийнятного ризику, в основі якої - принцип «передбачати і попереджати». Дана концепція виникла за кордоном, і багато років ретельно оберігалась як «ноу - хау», що забезпечує сталий розвиток підприємства. Концепція прийнятного ризику заснована на знанні об’єктивно існуючих небезпек, законів природи, фізико-хімічних закономірностей розвитку аварії і зниженні обумовленого ними збитку.

Таким чином, інструктаж повинен бути орієнтований на аналіз, усунення, зниження і управління професійним ризиком на виробництві. При цьому необхідно враховувати, що рівень ризику при роботі з шкідливими і небезпечними виробничими чинниками визнається прийнятним в тому випадку, якщо можливий збиток здоров’ю працівника і довкіллю набагато нижче одержуваної вигоди у вигляді матеріальних і соціальних благ, а людство або суспільство в цілому готове піти на ризик виробництва. Виявлення небезпек в процесі інструктажу дозволяє працівникам оцінити ризик і ступінь захисту.

Концепція прийнятною ризику вимагає зміни традиційно сформованого у спеціалістів з охорони праці менталітету: система безпеки повинна бути орієнтована на людину як на об'єкт, що піддається небезпечному впливу, а не на джерело небезпеки. Захист людини повинен бути прийнятним - тільки за таких умов робота може виконуватися. У зв’язку з цим виникло поняття «професійний ризик».

В процесі інструктажу необхідно відповісти на 5 питань: що, навіщо, хто, коли і як має робити при виконанні трудових обов’язків.

Відповідь на перше питання - «що?» Передбачає чіткий поділ процедур виконання робіт, а саме зазначення видів виконуваних робіт і їх послідовності.

Наприклад, трудовим договором і виробничою інструкцією визначено, що працівник механічного цеху виконує кілька видів робіт: заточ-ку, фрезерні, токарні.

Працівник повинен бути проінструктований по кожному з перерахованих видів робіт. При цьому для кожного виду робіт виділяють:

- процедури підготовки до виконання роботи (початок);

- процедури під час виконання роботи;

- процедури по закінченню робіт;

- дії в аварійній ситуації.

Для кожної професії з виконання кожного виду робіт на підприємстві повинна бути затверджена інструкція з охорони праці, а також стандарт виконання робіт або технологічний регламент виробництва або технологічна карта виконання робіт). Інструкція з охорони праці може бути інтегрованою або окремої по кожній професії і кожному виду робіт, але в будь-якому випадку вона повинна містити вимоги до безпечних прийомів і методів виконання робіт, розподілу повноважень на всіх етапах роботи, а також передбачати правила безпеки для будь-якої ситуації, в т.ч. забезпечувати захист від «дурня».

Номери інструкцій, знання яких перевіряється під час інструктажу, вказуються в журналі реєстрації інструктажу. У встановлених випадках передбачено проведення позапланового та цільового інструктажу, а також видача наряду-допуску на провадження робіт.

Дії, що виконуються на кожному з етапів робіт (при підготовці до роботи, в процесі її виконання, після закінчення роботи, в аварійній та надзвичайній ситуаціях) - різні, тому й процедури безпеки відрізняються. При цьому необхідно пам’ятати, що процедури управління зупинкою і закінченням робіт мають пріоритет над управлінням пуском. В аварійній ситуації потрібно діяти швидко і чітко, а перед початком виконання робіт зазвичай можливо або навіть необхідно виконати просту процедуру - «Зупинись і подумай: чи все враховано?».

На початку робочої зміни керівника робіт, а також будь-якому виконавцю рекомендується
витратити кілька хвилин на виконання наступних дій з безпеки:

- оцінка безпеки робочого майданчика, будівлі, споруди, робочої зони;

- оцінка безпеки устаткування і застосовуваних інструментів;

- оцінка вимог безпеки при роботі з хімічними матеріалами, заготовками, препаратами;

- оцінка стану здоров’я персоналу та допуску працівника до виконання робіт. Таким чином, необхідно оцінити зміни, що відбулися за той час, поки керівник робіт відпочивав або відсутній. Висококваліфікований керівник робіт робить цю роботу, як кажуть, «на автоматі».

«Зупинись і подумай!» означає: оціни небезпеки, ризики, способи захисту, послідовність дій і тільки після цього приступай до виконання завдання. Відомі численні нещасні випадки, що сталися через те, що працівник не подумав і переплутав устаткування, інструменти чи на початку зміни не отримав запропоновані засоби індивідуального захисту.

Так, на одному з хімічних підприємств ремонтні робітники замість посудини з безпечною речовиною помилково відкрили апарат з сірчаною кислотою, в результаті чого отримали смертельний опік. Аналогічні помилки допускаються електротехнічним та ремонтним персоналом, коли їм не оцінюється обстановка і не перевіряється наявність струму в лінії, що ремонтується або коли знеструмлюється не та електрична лінія, запускається обладнання, яке ще знаходиться в ремонті. Часто включення електроструму або технологічних схем не уповноваженим персоналом призводить до загибелі робітників. А адже вимоги безпеки наксюують до початку виконання робіт вивішувати знаки безпеки: які забороняють виконання певних дій і попереджають про небезпеку, так і розпорядчі, що вказують і підтверджують безпеку.

Крім того, на кожному апараті, машині діючого виробництва обов’язково повинен бути вказаний номер, відповідної технологічної схеми виробництва, і знак маркування знаходиться в посудині хімічної речовини або суміші. У наведеному вище прикладі на апараті з сірчаною кислотою відсутній знак, що попереджає про наявність в посудині корозійно-небезпечної речовини, який повідомив би робочих про небезпеку.

Травмуються працівники і в процесі роботи з рухомими частинами машин і устаткування, при цьому, часто через те, що спеціально виводять з ладу наявні блокування, що оберігають від несанкціонованого пуску.

Відомий випадок загибелі в цеху двох працівниць, в порушення правил зберігали в нічну зміну видані їм протигази не на робочому місці, а в особистій шафці в гардеробній, хоча робота без відповідних засобів індивідуального захисту (далі - 313) була заборонена. Під час аварії жінки не зуміли скористатися аварійним виходом з робочої зони, тому що той був захаращений, і були змушені йти через аварійну зону. А оскільки протигаза у робітниць не було, то вони отруїлися токсичними речовинами.

Співробітник підприємства, який проводить інструктаж, повинен знати, що носіння засобів індивідуального захисту часто викликає дискомфорт, і, щоб працівник постійно застосовував 313, необхідно вселяти йому думку про пріоритет збереження життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, акцентувати його увагу на небезпеках, що завдають шкоди здоров’ю і життю людини, та необхідності застосування відповідного захисту.

Питання «навіщо проводиться інструктаж?» пов’язаний з політикою підприємства в області охорони праці. Щоб приносити користь, інструктаж повинен проводитися з метою закріпити у працівника навички безпечної роботи.

Процедура організації інструктажу має на увазі необхідність виконання певних дій для відповіді на питання «хто?» і «коли?». Це - складання графіка проведення інструктажу із зазначенням часу його проведення, а також видання наказу, що містить переліки осіб, які проходять інструктаж і проводять його. Періодичність проведення інструктажу регламентується державними нормативними вимогами до конкретного виробництва. Особи, уповноважені проводити інструктаж, повинні бути навчені в установленому законом порядку. Для разових, шкідливих і небезпечних робіт необхідно проводити цільовий інструктаж.

Найбільші труднощі зазвичай викликає відповідь на питання «як проводити інструктаж?». Саме на цьому етапі організації роботи рекомендується визначити професійні, технічні, пожежні та екологічні ризики.

У міжнародному стандарті ОН5Л5 18001:2007 «Системы менеджмента профессиональной безопасности и здоровья. Требования» зазначено, що оцінка ризику починається з ідентифікації небезпек, причин реалізації небезпечносте# в аваріях і нещасних випадках, виявлення ознак аварійної ситуації. Таким чином, перш ніж почати діяти, працівник повинен поставити собі три питання:

- чи існує джерело шкоди і небезпеки;
- кому (чому) може бути завдано шкоди;

- яким чином це може статися?

Для проведення повторного інструктажу

слід скласти програму, яка обов'язково включає наступні аспекти управління ризиком:

- визначення небезпек і ризиків на робочому місці;

- оцінка ймовірності аварії, нещасного випадку, викликаних небезпеками, наявними наданому робочому місці;

- оцінка масштабу наслідків можливого інциденту, аварії;

- оцінка адекватності захисту від кожної небезпеки на початку роботи, при її виконанні і після закінчення роботи, під час можливих аварій та надзвичайних ситуацій;

- рішення про адекватність захисту, прийнятності ризику, контроль і управління ризиком.

Основні небезпеки

Основні небезпеки можна розділити на наступні чотири групи.

1. Небезпечні будівлі, споруди та робочі майданчики, роботи на висоті або в ямах, підземні роботи, можливість защемлення, захаращення проходів, правильність складування, роботи на декілька вертикальних рівнях, ковзання (падіння) на горизонтальній поверхні, відповідність і справність освітлення, огорож та їх наявність, наявність в робочій зоні авто- і залізничних колій, пішохідних доріжок, ліній електропередач, що проводяться поруч небезпечних (наприклад, газонебезпечних, вибухонебезпечних ) робіт і т. д.

2. Небезпечне обладнання та машини: їх травмонебезпечні елементи, рухомі частини апаратів і машин, посудини під тиском або з вакуумом, вантажопідйомні механізми, технічні пристрої, що обумовлюють появу шкідливих фізичних факторів робочого середовища (шум, вібрація і ультра- або інфразвук, високі температури або холод, електричний струм і електромагнітні поля, висока напруга, випромінювання і т. д.), порушення термінів планово-попереджувального ремонту обладнання, повірки засобів вимірювання, контролю та регулювання, порушення термінів діагностики та терміну служби апарату, відповідність інструментів шкідливої і небезпечної роботи і т. д.

3. Небезпечні речовини та матеріали: використання вибухонебезпечних, легкозаймистих, горючих, що окислюють, інфекційних, корозійно-небезпечних, токсичних (отруйних),

радіоактивних речовин і аерозолів фіброгенної дії, наявність маркування, етикетки на тарі та на апараті, герметичність установки і цілісність тари, штабелювання, наявність відповідних засобів захисту для поводження з небезпечними речовинами, в т. ч. вентиляції, кондиціонування, засобів для переливу, транспортування і т. д.

4.    Небезпечні дії і процедури: ненавчений персонал, відсутність навичок безпечного виконання роботи, робота без інструктажу на робочому місці або разового інструктажу, робота без наявності та вивчення інструкції її безпечного виконання, невідповідні процедури, пов’язані з введенням в експлуатацію, процесом, технічним обслуговуванням, модифікацією, ремонтом і демонтажем, роботи у встановлених нормативними правовими актами випадках без наряду-допуску, робота без 313, монотонна і (або) напружена робота, відхилення у здоров’ї працівника, стрес, образливі дії щодо персоналу, незаплановані дії і т. д.

Для забезпечення безпеки необхідно чітко розмежовувати поняття «небезпека», «причини, що призводять до інциденту, аварії або нещасного випадку», «наслідки».

Розглянемо приклад, що характеризує зазначені поняття. Виявлена небезпека - вибухонебезпечна, токсична речовина (природний газ), який може утворювати вибухонебезпечну, токсичну суміш з повітрям. Однією з причин утворення вибухонебезпечної суміші є розгерметизація обладнання, утворення вибухонебезпечної суміші в концентраційних межах вибуховості речовини. Наслідками утворення вибухонебезпечного середовища для бізнесу є вибух, аварія, руйнування апарату і поруч апаратів і споруд, що стоять, пожежа, осколкові поля, ударна хвиля, викид токсичних речовин. Можливі наслідки утворення вибухонебезпечної, отруйної суміші для працівника -травма, опік, отруєння, загибель, а для екології -забруднення навколишнього середовища.

Після виявлення небезпек, причин їх реалізації в інцидент (аварію) і наслідків необхідно проаналізувати методи захисту від кожної небезпеки, можливі причини інциденту (аварії), а також способи локалізації та ліквідації його наслідків. Оцінка ризиків спрямована на запобігання можливої аварійної ситуації та захист здоров’я персоналу.

Інструктаж передбачає перевірку знань ознак народжування аварійної ситуації, причин її виникнення, автоматичних засобів контролю і управління виробництвом.

Працівник зобов’язаний чітко знати свої дії у
випадку спрацювання звукової та світлової сигналізації про виникнення аварійної ситуації, засобів моніторингу виробничого середовища. Навички працівника щодо запобігання аварії та нещасного випадку повинні перевірятися під час повторного інструктажу. При цьому повинні перевірятися саме навички запобігання, локалізації та ліквідації аварійної ситуації, а не тільки теоретичні знання.

Працівник повинен бути впевнений у своєму захисті, тобто повинен бути обізнаний про надійність, точності і швидкодії. Існування робочих місць із шкідливими умовами праці допустимо тільки при технічно недосяжних на сьогоднішній день параметрах безпеки, від інших шкідливих факторів повинний бути передбачений ефективний захист - за рахунок застосування колективних та індивідуальних заходів захисту, а також оптимізації ризику.

Аварії, нещасні випадки і загибель працівників на виробництві обумовлюють необхідність прискорення впровадження методології аналізу ризику як сучасного способу управління безпекою виробництва. Впровадження аналізу ризику в програму первинного та повторного інструктажів дозволить не тільки більш ефективно забезпечувати збереження життя і здоров’я працівника в процесі трудової діяльності, а й врахувати досвід безпечної роботи кваліфікованого працівника, а також може стати однією з форм підвищення участі працівника в діяльності щодо забезпечення безпечних умов праці на виробництві. Тому аналіз результатів повторного інструктажу з оцінкою ризику на робочому місці на вищому рівні управління підприємством може бути використаний для переходу від обмеження величини небезпечного і шкідливого чинника до її зниження до оптимального рівня з урахуванням економічних і соціальних факторів.

Аналіз ризику дозволяє виявити найбільш уразливі елементи виробництва, визначити рівень захисту персоналу від кожної небезпеки. Необхідно усвідомити, що шкідливі умови праці і помилкові дії персоналу можуть призвести до втрати здоров’я, передчасної смерті, професійним захворюванням. Ніякі компенсації за заподіяну в процесі трудової діяльності шкоду здоров’ю не можуть зрівнятися за своєю користю для працівника і підприємства з методами колективного захисту, оптимізації, зниження та усунення ризику.

Таким чином, впроваджені.я концепції оцінки ризику дозволяє підвищити ефективність інструктажу на робочому місці і забезпечити стійкий конкурентоспроможний розвиток підприємства.

Станіслав ПОЛЯНСЬКИЙ, академік Міжнародної академії безпеки життєдіяльності



Создан 29 ноя 2014